скитник
71скитница — см. скитник; ы; ж …
72скитнический — см. скитник; ая, ое С ая жизнь. С ое песнопение, богослужение …
73скитничий — см. скитник; ья, ье С ья одежда. С ьи кельи …
74відлюдник — 1) (той, хто тримається / мешкає осторонь від інших людей), відлюдок, відлюдько, нелюдим, самітник, безлюдько, сич, дикун, вовкулак(а) 2) (релігійний фанатик, який мешкає у відлюдному місці), пустельник, відлюдник, самі[о]тник, аскет, скитник,… …
75самітник — 1) (релігійний фанатик, який мешкає у відлюдному місці), самотник, пустельник, відлюдник, аскет, скитник, анахорет; печерник (який мешкає в печері) 2) див. відлюдник 1) …
76чернець — (член релігійної громади, який прийняв постриг), ченчик, че[и]рчик, каптурник, чорноризець, чорноризник, чорнорясник; брат (член релігійного братства); затво[і]рник (той, хто не лишає своєї келії, не спілкується з людьми); схимник (той, хто… …
77“Везни” — (“Весы”) литературно художественный журнал, выходил в Софии с 1919 по 1922. Главный редактор Г.Милев*. Среди сотрудников Т.Траянов, Л.Стоянов, Хр.Ясенов, Н.Райнов, Э.Попдимитров, Н.Лилиев, Ламар, Ч.Мутафов*, Сирак Скитник. Главный орган… …
78скит — а, м. 1. В православных монастырях небольшое жилище для монахов отшельников; по названию пустынной местности в Египте, где селились монахи. ► После ранней обедни крестный ход поедет на лодках из монастыря в скит. // Чехов. Перекати поле //… …
Словарь забытых и трудных слов из произведений русской литературы ХVIII-ХIХ веков
